Подаруй усмішку світу,

Пісню щастя подаруй!

Веселковим ніжним цвітом

Білий світ наш розмалюй!

 В групі «Веселка» працюють  вихователі:

Петухова Ірина Миколаївна

        Виродова Наталія Олександрівна

  Канівець Наталія Миколаївна.

Помічник вихователя – Посохова Ірина Миколаївна.

     Основні напрями, за якими працюють вихователі це:

• «Навчання  грамоти засобами дидактичних та розвивальних ігор»,
• «Розвиток творчих здібностей дітей засобами декоративного малювання»,
• «Екологічне виховання дітей в дитячому садку».

    Вас приємно здивує тепла атмосфера, веселий радісний настрій, що панує в групі. Основну увагу педагоги приділяють розвитку творчого мислення, фантазії, вмінню вільно висловлювати свої думки. Виховують самостійність, дружні відносини.

РОЗМОВА З БАТЬКАМИ

         Любі тата і мами, пригадайте слова, які ви вимовляєте частіше, коли син або донька повертаються з дитячого садка. Ми спробуємо відгадати: «Що ти сьогодні їв?» А ви спробуйте інакше.

    Зустрівши малюка і прямуючи додому, запитайте його: «Що сьогодні в садочку було цікавого? Що тобі сподобалося, а що засмутило, здивувало, спантеличило, розсмішило або вразило?» І тоді побачите, який неосяжний, внутрішній світ, незвіданий пласт життя власної дитини ви виявите. Як тремтливо і довірливо розкривається перед вами її серце. Це того варте, повірте.

    Ваші діти завжди намагатимуться принести вам радість, якщо вони будуть впевнені: їхні справи хвилюють вас та змушують тривожитися і переживати.
    Завжди знайдіть привід похвалити дитину. Давайте змогу відчути задоволення  від навчання, захоплення від відчуття успіху, навіть найменшого, а значить, інтерес до знань і бажання вчитися.
    Отже, допомога дошкільнику складається з кількох речей:

•  Безпосередньої присутності поруч із ними батьків;
•  Зацікавленості дорослих у навчальній праці дитини;
•  Постійного контролю за діяльністю дитини.    

    Дорогою до дитсадка можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте.     

    Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки цього  кольору. За кілька днів — жовтий тощо.

    За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

    Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування,а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.    

Мовленнєва пам′ятка - порадниця

•  Хороше мовлення дитини – успішне навчання у школі, широкі можливості у подальшому виборі професії, вміння спілкуватися з людьми.
•  Найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без систематичних занять батьків з дитиною вдома.
•  Щоб у навчанні та вихованні дитини досягти потрібних результатів, мовлення самих дорослих має стати прикладом для наслідування (наслідування – психологічна особливість дітей).
•  Якщо дитина повсякчас буде чути чітке, правильне мовлення, то завдяки наслідуванню воно стане для неї звичкою і унеможливить мовленнєві вади.
•  Ви ще самі не вмієте правильно розмовляти українською? Вчіться разом з дитиною! Не змушуйте її повторювати ваші слабкість та лінькуватість у самовдосконаленні й унаслідок цього – небажані проблеми у мовленні.
•  У дитини, як і у дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарікаєте на відмову її від подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратування, глузування. Та найгіршими вашими словами в цій ситуації буде: «Нічого, прийде час – сам навчиться!»
• Добре, якщо буде саме так
•  Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовленнєві ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм привабливості.
•  Вибирайте час, коли дитина перебуває у хорошому настрої.
•  Добираючи ігри, зважайте на темперамент дитини.
•  Не фіксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Підбадьорте і, щоб «розрядити ситуацію», ненав’язливо поверніть до більш простого, вже відпрацьованого матеріалу, ніби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.
•  Коротенький віршик, промовлений веселим, загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри-заняття.
•  Заняття проводьте двічі-тричі на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє, то й частіше.
   

Нація народжується біля колиски

Від правильного виховання дітей

залежить добробут усього народу.

                                      Джорж Локк

   Недарма говорять, що нація народжується біля дитячої колиски, адже в житті все починається з дитинства, і від правильного виховання дітей залежить благоустрій усього народу, майбутнє суспільства.

   Від роду до народу, від родини – до нації – такий природний шлях розвитку кожної дитини, який реалізує сім’я”.

 Мати і батько є головними природними вихователями. Святий обов’язок батьків, переданий їм у спадок від дідів і прадідів, - бути національно свідомими, палкими патріотами і стійкими громадянами України.

   Як дбайливо хлібороб готує ниву до нового врожаю, так і батьки повинні сіяти зерна добра і любові в душах і серцях своїх дітей.

   Дитина з’являється на світ і робить перші кроки через спілкування з людьми, перед усім з батьками, рідними, спочатку засобами дитячої, а згодом материнської мови. З ростом дитини коло її спілкування та трудових обов’язків поступово розширюється з – ровесниками і старшими у дворі чи дитячому садку переважно через дитячі ігри та забави, участь у постійній праці.

   Одну а головних ролей у становленні дитини як особистості відіграє рідне материнське слово. Дитина почуває себе щасливою, коли росте в колі своїх сестер та батьків, вбирає ласку дідусів і бабусь, доброзичливу увагу

родичів,  сусідів.

      Любов до рідного краю, мови починається з маминої колисаночки. В ній – материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.

      Вони надзвичайно образні, мелодійні, лагідні, щирі, задушевні. Передаючи їх немовляті, як і своє молоко, ненька переливає в його душу мудрість народу, виколисує з нього майбутню людину.

     Немовля з найраннішого дитинства живиться поезією мови мелодіями, виробленими мільйонами матерів. Одна матуся підмітила поетичний образ, а інша прикрасила, мов квітами, щебетанням пташок. Помічниками матері у розвитку уявлень дитини про світ стають вітер і дощ, трави і квіти, які допомагають їй виявляти материнську турботу.

       Про безмежну материнську доброту, всепрощаючу любов і самопожертву складено легенди. “Коли в серці синовому загориться іскра, в тисячу разів менша від вогнища материнської любові, то й тоді ця іскра буде все життя людське горіти незгасимим полум’ям” – говорить старовинна українська мудрість.

      Наукою доведено: майбутня людина формується в основному до семи років. Саме тоді закладаються і основи духовності. Якщо в цей час дитина не чула рідної мови, то потім хоч і зможе її вивчити, але ніколи не вбере в свою душу, не наснажиться нею.

     Умовою виховання дитини є передача їй духовної спадщини народу, його моральних ідеалів. Тому вихователі постійно звертаються до народної творчості. До скарбів українського фольклору належать прислів’я, приказки, загадки та казки. Постійне вико­ристання фольклорних жанрів сприяє розвитку мовлення дитини, збагаченню її мови зразками народної мудрості, знайомить дитину з усім, що її оточує, сіє в душу добро, виховує повагу й лю­бов до рідної мови.

    Тож нехай стежин­ка, з якої починається шлях дитини в цікавий світ життя, складається з ніжної маминої колискової, з мудрої бать­ківської поради, з бабусиної казочки, з дідусевої байки!

    Нам, сучасним українцям, важливо, якими будуть наші діти в майбутньому.