"Калинка"

Група наша "Калинкою"зветься

Добре малятам у групі живеться,

Щодня до садочка вони поспішають

В нім ігри й заняття малечу чекають.

Про все,  що у світі відбувається

Діти в іграх веселих дізнаються.

На безліч питань: Що? Чому? і Коли?

Малечі розкажуть дорослі завжди!

Вихователі групи

Божко Ніна Андріївна

Тема самоосвіти: «Розвиток творчих здібностей на заняттях з малювання»

Шатохіна Надія Олександрівна

Тема самоосвіти: «Моральне виховання дітей дошкільного віку»

Яковенич Наталя Анатоліївна

Тема  самоосвіти: «Формування здоровяформуючих і здоровязбережувальних технологій у роботі з дітьми»

Помічник вихователя

Лиман Людмила Володимирівна

Заповіді батьківства

    Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?
   Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

1.Люби свою дитину!

   Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

   Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

   Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

4.Грай зі своєю дитиною!

   Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

  Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

   Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

7.Покажи дитині можливості і межі людської волі!

   Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною!

   Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!

    Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади!

   Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

                                 

                                           

1. Гра - це основа дитячого пізнання і досвіду, а також провідний вид діяльності дитини

В грі діти пізнають світ, вчаться на власному досвіді через проби і помилки, через повторення і наслідування. Заняття з дітьми 3-4 років включають в себе гру, активні дослідження і руху, дитина розвивається фізично, творчо, інтелектуально.

2. Самостійність «Я сам»

Психічний розвиток дітей на четвертому році життя в цілому характеризується активною спрямованістю на виконання дій без допомоги дорослого, тобто діти прагнуть до самостійності. Шановні мами і тата, дайте своїм малюкам можливість максимально розвивати цю здатність. Поки Ваше чадо буде зайнято проявом самостійності, а саме допомогою по господарству: миттям посуду, підлог, дрібним ремонтом» татовими інструментами «потрібних» речей, приготуванням їжі, Ви зможете трохи відпочити, тому що дитина не буде набридати нескінченними проханнями, примхами і потягуваннями за халат. Дітям в цьому віці дуже подобається куховарити, мити овочі, готувати фруктові салати; ремонтувати з татом машину; приймати власні рішення; одним словом, відчувати себе потрібним.

Навіть якщо він щось робить не так і Вам дуже хочеться втрутитися і переробити, утримайтеся від цього пориву, приходите на допомогу тоді, коли дитині це потрібно, або запитайте «Ну як, виходить? Потрібна допомога? », якщо «Ні», дайте йому можливість продовжити, а потім - похваліть його і обов'язково заохотите.

3. 3-4 роки - це кризовий вік

Вік емоцій, як позитивних, так і негативних. Головне, пам'ятати про те, що криза неминуча, вона повинна бути, тому що дитина, як і в будь-якому іншому кризовому віці, переходить на новий щабель розвитку, він перебудовується, трохи по-іншому сприймає навколишній світ - це нормально, так повинно бути, потрібно просто бути морально готовими до цього. Проявляйте більше позитивних емоцій, частіше посміхайтеся, приділяйте більше уваги своїм дітям, і тоді негативних емоцій буде набагато менше.

Пам'ятаєте, який емоційний посил Ви дали дитині - таким він до Вас повернеться.

4. Дорослий - зразок поведінки, проміжна ланка між дитиною і навколишнім світом

А найважливіший дорослий - це батько. Дорослі керують і надихають вчення, пізнання світу, забезпечуючи дитині безпечне оточення, яке буде підтримувати його емоційно. Відносинам з людьми надається особливе значення. Це суттєвий внесок в досвід дитини. Головною фігурою для дітей четвертого року життя продовжує залишатися дорослий, бо діти практично у всьому ще залежать від нього. І пам'ятайте, що діти - це маленьке відображення батьків, подивіться на дитину і зрозумієте, що потрібно змінити в собі.

                                                                               Розвиток мовлення дитини 3-4 років

Всім відомо, що провідна роль у розвитку дитини належить сім'ї. Сім'я - це джерело, яке живить людину з народження, знайомить його з навколишнім світом, дає дитині перші знання і вміння.

А як йдеться у байці В. Крилова «Лебідь, Рак і Щука»: «Коли в товаришах згоди немає, на лад їх справа не піде, а вийде з нього не справа, тільки мука». Тому необхідно об'єднати наші зусилля для того, щоб дитині добре жилося в його другому будинку - у дошкільному закладі, щоб він всебічно розвивався. Тому ми закликаємо вас до співпраці, взаємодії. Тільки разом, тільки спільними зусиллями батьків і дитячого садка ми можемо вирішити будь-які проблеми у вихованні та розвитку дитини.
 

Мова - форма спілкування.

Основу мовленнєвого розвитку дитина отримує в сім'ї в перші роки життя. Дитина оволодіває промовою тільки в процесі спілкування з дорослими.

Добре розвинена мова дитини сприяє успішному навчанню в школі. Порушення ж промови впливають на формування дитячого характеру, так як неисправленный вчасно мовний дефект робить дитину невпевненою у собі, замкнутим, дратівливим.

Розвиток мовлення безпосередньо впливає на розвиток мислення. Висловлювання дитини не тільки свідчать про володіння багатством рідної мови, її граматичним ладом, але і показують його рівень розумового, естетичного та емоційного розвитку.

За допомогою промови дорослі визначають і спрямовують поведінку дитини, передають йому прохання, пояснюють, як він повинен себе вести, і так далі. Завдяки мові діти оволодівають нормами суспільної поведінки, що сприяє моральному вихованню.

Таким чином, оволодіння рідною мовою необхідно для повноцінного формування особистості дитини. на кожному віковому етапі свої завдання, свої методи навчання. Робота з розвитку мовлення дитини в дитячому саду здійснюється у різних видах діяльності: на спеціальних заняттях з розвитку мовлення, а також на всіх інших заняттях; поза занять - ігрової та мистецької діяльності; в повсякденному житті.

Велике значення для розвитку мовлення молодшого дошкільника має збагачення словника на основі знань і уявлень про навколишнє життя і в процесі спостережень за природою.

  • Знайомте дітей з тілом. Учіть правильно називати частини тіла, своєчасно повідомляти про недуги. 
  • Виховуйте прагнення рости сильними і здоровими.
  • Знайомте дітей з працею дорослих: лікаря, водія, кухаря, льотчика. Розкажіть про свою професію.
  • Вчіть дітей впізнавати і називати різні предмети і речі, які нас оточують; групувати їх за ознаками: іграшки, одяг, посуд, овочі.
  • Знайомте дітей з дикими і домашніми тваринами, кущами, птахами. Вчіть спостерігати і милуватися ними.
  • Знайомте дітей з овочами, фруктами, ягодами. Вчіть розрізняти їх колір, запах, визначати на смак, на дотик; правильно називати їх і знати, де вони ростуть.
  • В іграх разом з дітьми підбирайте до іменника прикметники (ознаки), наприклад, волошка - красивий, чудовий, польовий.
  • Вчіть дітей утворювати іменники зі зменшувально-пестливими суфіксами: стілець - стільчик, прапор - прапорець.
  • Вчіть висловлювати своє прохання спокійно, дивлячись в очі співрозмовнику.
  • Вчіть відповідати на найпростіші питання, розповідати нескладні оповідання та казки та відповідати на запитання за змістом прочитаного.