Психологічний супровід освітньої роботи ЗДО

Психологічний супровід освітньої роботи ЗДО

 

Психічне здоров’я – це стан душевного та емоційного комфорту. Психічне здоров’я людини – і дорослої, і малюка – визначається здатністю успішно регулювати власну поведінку. Психічне здоров’я дітей має свою специфіку. Психічному здоров’ю дитини відповідає сформованість основних вікових особистісних новоутворень. У ранньому віці дитина починає відокремлювати себе серед оточуючих, прагне самостійності, здатна подолати перші труднощі (розлука з матір’ю). У дошкільному дитинстві образ «Я» в дитини посилюється завдяки можливості виявляти ініціативу, виконувати дії, спираючись на фантазію. Починає розвиватися внутрішня саморегуляція, слова «необхідно», «можна», «не можна» вже стають основою для зміни поведінки.

   В ЗДО дитина постійно спілкується зі своїми ровесниками і дорослими. Таке спілкування для неї життєво необхідне. Граючись і навчаючись, розважаючись і працюючи, сперечаючись і поступаючись, радіючи і співчуваючи, дитина водночас набуває навичок людських взаємин. І від того, в якій формі вона встановлює контакти з дітьми, залежить її комунікабельність, вміння вжитись в дитячому колективі. Адже, комунікація – це спілкування, в процесі якого одна душа відкриває себе іншій.

 

ЕТАПИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ВІДХИЛЕНЬ У ЕМОЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ

І етап. Первинне діагностування особистісних особливостей дітей Під час проведення дослідження в центрі моєї уваги були:

-особливості поведінки дітей;

-контакт з однолітками;

-контакт із дорослими;

-відхилення в емоційному розвитку;

-психологічний клімат у сім'ї;

-особливості мови дітей;

-особливості сну;

-апетит.

Методи первинної психологічної діагностики для встановлення особливостей психологічних відхилень

 

-cпостереження за поведінкою дітей;

-бесіди з дітьми, батьками та вихователями;

-відвідування сім'ї;

-анкетування батьків, вихователів та дітей.

 

Для того, щоб побачити зміни в емоційному розвитку дітей та ре­зультати роботи з дітьми з формуванню навичок ефективної поведінки та позитивної комунікації дані первинного обстеження, діагностування та досліджень заносяться в таблицю.

Напрямки роботи практичного психолога з розвитку емоційної сфери в дітей з батьками та вихователями.

Щоб підтвердити висновки своїх спостережень та краще пізнати кожну дитину, я проводжу бесіди, індивідуальні та групові консультації з батьками («Підготуйте дитину до дитячого садка», «Що і коли можна дозволити дитині», «Розвиваючі ігри для дітей», «Емоційні почуття дитини», див. додаток №2), з вихователями («Забезпечення емоційного комфорту в групі», «Психологічна небезпека – чи можна вберегти від неї дитину?», «Емоційне забезпечення організації життєдіяльності дітей», див. додаток №3), виступи на педагогічних радах та батьківських зборах («Емоційне благополуччя дитини як складова її здоров’я», «Темперамент вашої дитини» тощо). Спостереження та бесіди дають можливість визначити причини відхилень в емоційному розвитку та поведінці дошкільнят.

 

Напрямки роботи практичного психолога в дошкільному закладі з формування навичок ефективної поведінки та розвитку емоційної

сфери в дітей

Для формування навичок позитивної комунікації, дружніх стосунків між дітьми та дорослими, позитивних змін в емоційному розвитку до­шкільнят всю роботу вирішила проводити в трьох напрямках одночасно: з дітьми, сім'єю та педагогами.

Робота з дітьми:

• спостереження на заняттях та в режимі дня;
• діагностика особистісної сфери;
• діагностика нервово-психічного розвитку;
• анкетування;
• заняття в корекційній групі.

Робота з педагогами:

• виступ на педраді; консультації; анкетування.

Робота з сім’єю:

• індивідуальні консультації;
• батьківські збори;
• організація інформаційних блоків.

 

 

ІІ етап Інформування батьків про важливість відвідування дітьми, що мають відхилення, занять у корекційній групі.

ІІІ етап Анкетування дітей, батьків та педагогів з метою збільшення вірогідності та об'єктивності результатів діагностики (див. додатки № 4,5,6).

IV етап Відбір дітей до корекційної групи.

V етап Визначення оптимальних форм роботи з дітьми для подолання виявлених відхилень:

• використання піскової терапії;
• арт-терапія;
• психогімнастика;
• вправи, етюди, ігри.

Давно відомо, що стиль спілкування впливає на особистість дитини, її розвиток, психічне благополуччя. Сьогодні найчастіше у спілкуванні з дітьми переважають накази, вказівки, контроль і покарання. За такого типу спілкування дитина найчастіше буває слухняною, безініціативною або агресивною.

Для більшої ефективності проведення корекційної роботи з дітьми варто познайомити вихователів дитячого садка та батьків з прийомами зняття нервового напруження в дітей:

• вилучіть негативні настанови і замініть їх позитивними;
• частіше кажіть дітям лагідні слова;
• запитайте себе: «Чим я подобаюся дитині (дітям)?»;
• не перевантажуйте нервову систему дітей словесними методами впливу. Використовуйте невербальні засоби комунікації;
• у режимні моменти вводьте «хвилинки релаксації», «паузи-розминки», елементи ауторелаксації, психогімнастичні вправи та ігри;
• для фіксування емоційного стану дитини протягом дня створіть спеціальну «Карту настрою». Це допоможе з'ясувати емоційний стан дитини, її інтереси та бажання.

Спостерігаючи за іграми дітей, вихователям та батькам бажано звертати увагу:

• які стосунки переважають у грі — доброзичливі чи конфліктні;
• яких емоцій більше — негативних чи позитивних;
• хто завжди лідер, а хто не може проявити себе;
• хто з дітей уникає колективу;
• чи хочуть діти гратися разом.