"Забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів"

Завантажити "Забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів"

                                   

« Забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів»

 

ВСТУП

«Мудрим є педагог, який пристосовується до природи дошкільника, а не намагається пристосувати  природу різних дітей до своєї власної, який не вважає себе “хазяїном” дитини, а вчиться у неї, у життя,  у природи, не вимагає, не наполягає, не залякує, а запрошує вихованця до дії, зацікавлює нею, розуміє, що рухливість є важливою умовою повноцінного розвитку дитини, не пригнічує активності дошкільника»

Олена Кононко

 

Сьогодні, коли в Україні відбувається глибинне реформування системи освіти, важливе місце в цьому процесі посідає проблема наступності і перспективності між дошкільною та початковою освітою.

Дошкільне дитинство – це особливий і самодостатній період розвитку у житті кожної людини, під час якого вона набуває певного досвіду і готується до зміни соціального статусу. І лише від дорослих залежить, щоб ця зміна відбулася природно і безболісно. Забезпечення  наступності у навчанні  дошкільників та молодших школярів в сучасних умовах, які склалися в Україні, є дуже важливим.

Наступність – це врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, опора на нього. Вона забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання та навчання, започаткованих у дошкільному віці, створює умови для успішного переходу молодшого школяра в основну школу, - відзначає Л. Калмикова.

З боку дошкільних навчальних закладів наступність виявляється не тільки в підготовці дитини до школи, а й у забезпеченні її загального психічного розвитку, а з боку школи – передбачає  продовження загального психічного розвитку дитини на основі максимального використання того позитивного, що дитина набула в дошкільному віці. Реалізація наступності і перспектив­ності між навчальними закладами передбачає об'єднання комплексів організаційних заходів, створення методичних розробок, спрямованих на задоволення вікових і особистісних потреб дітей старшого дошкільного і молодшого шкіль­ного віку. Такий комплексний підхід насамперед має на меті забез­печити психологічні умови, які максимально сприяли б усебічному розвитку особистості дитини, збереженню її індивідуальності.

Діяль­ність дошкільного закладу і школи як перших ланок системи безпе­рервної освіти передбачає такі напрями:

• науково-теоретичний — наукове обгрунтування, розроблен­ня та реалізація концепції діяльності, спрямованої на розвиток дити­ни — спільна робота з оновлення змісту, форм і методів освітнього процесу у дошкільному закладі та у школі з позиції особистісно орі­єнтованої безперервної освіти;

• освітній — здійснення ступеневої освіти, починаючи з до­шкільного закладу; забезпечення наступності програм і навчальних планів дошкільного закладу і школи, їх узгодження та оптимізація;

• дослідницько-практичний — апробація авторських розробок, нових форм і методів роботи з дітьми в освітньому процесі дошкіль­ного закладу та школи, спрямування роботи на формування відно­син розвивального навчання у системах «дитина — педагог», «дити­на — батьки», «дитина — діти» «педагог — батьки»;

• організаційно-управлінський — організація і планування ро­боти дошкільного закладу і школи, координація діяльності всіх ланок освітніх закладів.

  Головне завдання дошкільного закладу – всебічний розвиток дітей, спираючись на який учитель зможе краще розв'язувати поставлені перед ним завдання. Школа,  має знати, що саме сформував дошкільний навчальний заклад у свідомості дітей, у їхній поведінці, й активно поставитися до цих досягнень, поводитися з досягненнями дошкільного дитинства, як із «коштовним матеріалом», шукати і знаходити в них потрібне.

 Системний підхід до забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших  школярів

Для забезпечення системи безперервного навчання і виховання, досягнення високої якості освіти дуже важливо створити сприятливі умови для переходу дитини від однієї освітньої ланки до іншої.

У відповідності з чинним законодавством та нормативно-правовими документами саме наступність є однією з обов’язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв’язок та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.

За Базовим компонентом  дошкільної освіти в Україні: завдання дошкільної освіти - не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості з перших років її життя.

  Проблема наступності в навчанні та вихованні дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку досліджувалась такими педагогами та психологами, як Л.Артемова, Г.Ананьєв, О.Богданова, Л.Божович, З.Борисова, А.Богуш, Я.Коменський, А.Леушина, Г.Люблінська, О.Проскура, С.Рубінштейн, О.Савченко, В.Сухомлнський, А.Симонович, Є.Тіхєєва, О.Усова, С.Русова, К. Ушинський,  А.Макаренко, П.Блонський, Л.Калмикова та ін.

На даний час, забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів, здійснюється відповідно   Державної базової програми  розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», Базового компонента дошкільної освіти та Державного  стандарту початкової загальної освіти в яких визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

Забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших  школярів -це процес, у якому задіяні і дошкільний заклад, і школа. Так, на дошкільному рівні освіти ми прагнемо зберегти самоцінність дошкільного дитинства і формувати особистісні якості дітей, які є основою успішного шкільного навчання. Школа ж, як наступник дошкільної освіти, починає не з «нуля», а продовжує розвивати потенціал дітей, розкритий ще у дошкільному віці. Такий підхід дає змогу визначити освіту як єдину систему на всіх етапах навчання.

       З чого ж починається реалізація наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів ?

З дотримання принципу неперервності освіти і він має починатися із забезпечення наступності між першими її сходинками: дошкільною та початковою ланками. Взаємозв’язок ДНЗ і ЗОШ це як дві сторони одного й того ж педагогічного явища у вигляді «перспективності» та «власне наступності».

1. Ми, педагоги ДНЗ, розглядаємо перспективність як визначення пріоритетних ліній підготовки дітей дошкільного віку до майбутнього шкільного життя, які б максимально враховували потреби початкової школи в готовності дитини до оволодіння новою, провідною в молодшому шкільному віці навчальною діяльністю.

2. На етапі початкового шкільного навчання забезпечення власне наступності  передбачає врахування того рівня сформованості життєвої компетентності, з яким дитина прийшла до школи, опору на нього, що забезпечує органічне, природне продовження розвитку, навчання і виховання, започаткованих у дошкільному віці.

Усвідомлюючи це, ми намагаємося комплексно здійснювати заходи, спрямовані на організацію спільних дій вихователів і вчителів та узгодження педагогічних зусиль.

В освітній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з метою підготовки їх до майбутнього шкільного жит­тя я використовую такі  форми навчально-пізнавальної діяльності: заняття різних видів (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні); підготовка руки до письма; індивідуальну роботу  навчально-пізнавального спрямування у повсякденні; рухову діяльність;  художню  діяльність; дидактичні ігри у повсякденному житті; екскурсії  у  природне і соціальне довкілля; трудову діяльність; спостереження у повсякденні; елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденному бутті  та ін.

Передумови навчальної діяльності формую через гру, що навчає їх дотримуватися правил гри, вмінню стримувати власні бажання, вмінню поводитися в колективі; розвиває: уяву, довільність, саморегуляцію, самооцінку; виховує навички соціальної поведінки.

Тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.

З огляду на це, вже почався зв’язок програм, методів і форм навчання в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання забезпечує  взаємозв’язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.

Наявність внутрішнього зв’язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дошкільному навчальному закладі і початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини.

 Здійснюючи наступність між дошкільною і початковою ланками у про­цесі освітньої діяльності, забезпечуємо  на дошкільному етапі:

• збереження самоцінності цього вікового періоду;
• пізнавальний й особистісний розвиток дитини, формування її готовності до взаємодії з навколишнім світом;
• розвиток провідної діяльності - гри як фундаментального новоутво­рення дошкільного періоду; на початковому шкільному етапі:
• опору на наявний рівень досягнень дошкільного дитинства;
• індивідуальну роботу у випадках інтенсивного розвитку;
• спеціальну допомогу з корекції несформованих у дошкільному віці якостей;
• розвиток провідної діяльності - навчання як фундаментального ново­утворення молодшого шкільного віку тощо.

1. Наступність у змісті дошкільної та початкової освіти

Зміст дошкільної та початкової ланок освіти знаходять своє відображення у

Державних стандартах і програмах відповідних галузей.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (нова редакція)	Державний стандарт початкової загальної освіти
Освітні лінії : -  Особистість дитини -  Дитина в соціумі -  Дитина в природному довкіллі -  Дитина у світі культури -  Гра дитини -  Дитина в сенсорно -     пізнавальному просторі -  Мовлення дитини	Освітні галузі: Мови і література Мистецтво Математика Здоров’я і фізична культура Технологія Людина і світ
Лінії розвитку : мовленнєва, пізнавальна, фізична, соціально-моральна, емоційно -ціннісна, художньо -естетична,  креативна	Навчальні предмети

 

Усі основні положення Базового компонента (нова редакція)реалізуються через програми «Дитина»,  Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

Упровадження програми «Впевнений старт» орієнтує нас, педагогів – дошкільників, на особистісний розвиток кожної дитини, на формування життєздатної, компетентної, творчої людини. Пріоритет у роботі з дошкільниками надається  не навчанню, а розвитку і вихованню.

У Державному стандарті початкової загальної освіти та Базовому ком­поненті дошкільної освіти України багато спільного, зокрема, посилено роль розвивальних завдань дошкільної й початкової ланок освіти. Вони поклика­ні забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізна­вальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практично­го досвіду, необхідного для використання у майбутньому. Порівняльний аналіз чинних програм у галузі дошкільної та початко­вої освіти засвідчує, що вони, здебільшого, хоча й мають спільну основну мету (забезпечення всебічного розвитку особистості дитини), все ж розро­блені окремо для дошкільного навчального закладу й початкової школи.

Забезпечення наступності та перспективності змісту освіти у ра­курсі дошкільної ланки полягає у формуванні готовності дітей старшо­го дошкільного віку до систематичного навчання і шкільного життя.

2. Спільні заходи дошкільного навчального закладу та початкової школи  щодо забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів

З метою забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів між Великобурлуцьким ДНЗ (ясла-садок) «Сонечко» та Великобурлуцькою ЗОШ  І-ІІІ ст. встановлено тісний двосторонній зв’язок, який здійснюється за трьома напрямками:

- співпраця педагогічних колективів;

- взаємодія дитячих колективів;

- спільна робота ДНЗ і ЗОШ з батьками.

З початку навчального року складається план спільної роботи.

  Співпраця педагогічних колективів здійснюється у різних формах роботи. В цьому навчальному році  на базі нашого закладу було проведено засідання педагогічної ради на тему: «Підготовка дітей до школи – спільна справа дошкільного закладу, сім’ї та школи»,  заплановано  педагогічну раду на тему: «Психологічна готовність шестирічних дітей до навчання в школі», діє семінар – практикум «Наступність у роботі двох перших ланок освіти», практичним психологом був проведений тренінг «Вчимося розуміти дітей», заплановано спільне засідання «круглого столу» з питань моніторингу успішності навчання першокласників – випускників дошкільного закладу, беру участь у взаємо відвідуванні  уроків і занять вихователями дошкільного закладу і учителями школи на початку навчального року – з метою знайомства з дітьми старшої групи і ознайомлення з методами і прийомами роботи з ними, у другій половині року – з метою ознайомлення з рівнем одержаних знань, умінь і навичок, творчих здібностей дітей дошкільного навчального закладу, з вихователями  проводилося  анкетування  з питань всебічного розвитку особистості дитини, в жовтні було проведено День відкритих дверей для батьків дітей старшого дошкільного віку, вихователів, вчителів, ми, педагоги,  збираємося на спільних методичних об’єднаннях творчих груп вихователів і вчителів, проводимо взаємообмін педагогічним досвідом між вихователями дітей старшого дошкільного віку та вчителями початкової школи з актуальних питань реалізації наступності. Ці заходи дають змогу педагогам дитячого садка і школи розв’язувати проблемні питання, виявляти недоліки, що заважають здійсненню наступності у роботі, визначати способи вдосконалення освітньої роботи.  Під час таких заходів поглиблюються  знання щодо програмних вимог, форм і методів роботи з дітьми дошкільного і шкільного віку.

Взаємодія дитячих колективів дошкільного і загальноосвітнього навчальних закладів відбувається під час екскурсій до школи з метою ознайомлення із приміщенням школи, класом, спортивною залою, бібліотекою, була організована спільна виставка дитячої творчості «Україно мила, краю мій чудовий!», діти запрошені до школи на свято «Прощання з Букварем», а в травні, учнів перших класів ми запросимо на свято «Прощавай, дитячий садок», взимку провели спільну  спартакіаду «Снігова казка», першокласники допомагають в ремонті та виготовленні іграшок, приходять до дитячого садка з театралізованими виставами

 Спілкування дошкільників з учнями позитивно впливає на соціалізацію дітей. Між ними виникають товариські стосунки, що сприяють формуванню у дошкільників дисциплінованості, почуття обов’язку та інших якостей, потрібних майбутнім учням. Школярі, опікуючись дошкільниками, вчаться піклуватись про молодших, у них формується почуття відповідальності.

Спільна робота дошкільного і загальноосвітнього навчальних закладів з батьками передбачає низку заходів: проводяться батьківські збори на тему: «Завдання ДНЗ і сім’ї з підготовки дітей до школи», «Рівень засвоєння програми дітьми старшої групи», організовуємо тематичні  виставки «Що повинен уміти першокласник», «Вступ до школи – важлива подія у житті дітей», проводяться консультації різних спеціалістів, індивідуальні   консультації з проблемних питань («Як визначити готовність 6-річної дитини до школи», «Формування відповідальності як важливої якості особистості для подальшого шкільного навчання», «Особливості соціальної адаптації першокласника в нових умовах шкільного життя»), проводили  анкетування батьків майбутніх першокласників «Готовність дитини до шкільного навчання на думку батьків», лекції, спільні виховні заходи,  семінари за участю учителів, психологів, розробили  тематичні доробки  матеріалів у вигляді стендів «Підготовка дітей до школи», «Що повинен знати  й уміти першокласник», папки – пересувки  для розміщення у кімнатах старших вікових груп та ін.

У нашому  дошкільному навчальному закладі є психолог, яка у своєму плані також передбачає відповідну роботу щодо забезпечення наступності, діє за системою єдиного медико-психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей, досліджує рівень готовності дошкільнят до навчання у школі, аналізує їх процес адаптації вже у ролі учнів 1-го класу, проводить консультації для педагогів та батьків, під її керівництвом працює «Школа майбутнього першокласника». 

Забезпечення дієвої наступності через узгодженість та взаємозв’язок усіх її компонентів, зазначених вище,  утворює  цілісний простір для реалізації в освітньому процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної динамічної та перспективної системи розвитку, виховання і навчання особистості дитини. Завдяки таким підходам перехід до нових умов шкільного навчання здійснюватиметься з найменшими для  дітей психологічними труднощами, при цьому забезпечуватиметься природне і комфортне їх входження в нові умови, що сприятиме підвищенню ефективності виховання і навчання учнів з перших днів перебування у школі

3. Готовність дошкільників до навчання в школі.

Готовність до навчання у школі – інтегративна характеристика психічного розвитку дитини, яка складається на завершення дошкільного дитинства і включає компоненти, що зумовлюють успішну адаптацію дитини до умов і вимог школи. Дане поняття розглядається у двох взаємопов’язаних аспектах: а) загальна готовність; б) спеціальна готовність до навчання у школі.

 

Структура готовності дітей до шкільного навчання
Загальна готовність  фізіологічна; фізична; психологічна:   - мотиваційна, - емоційно-вольова; - інтелектуальна; - соціальна.	Спеціальна готовність: розвиток мовлення, підготовка до навчання грамоти; формування логіко-математичної компетентності; підготовка руки до письма; формування уявлень про навколишній світ.

 

На мою думку найкраще готова до школи та дитина, яка вміє гратися. Основні якості дитячої гри – це свобода дій, емоційна насиченість, творча активність, ініціативність та винахідливість. А ще, готова до шкільного навчання та дитина, яка вміє спілкуватися з людьми – дітьми та дорослими, вона доброзичлива і чуйна, вміє домовлятися і злагоджувати конфліктні ситуації, поступатися, впевнена у тому, що її люблять не за якісь певні якості, досягнення та вміння, а «просто так» .

Не можна говорити про ефективну, повноцінну підготовку ди­тини до навчання у школі, якщо не враховувати її психологічний ас­пект, тобто стан внутрішньої готовності дитини до переходу в нову соціальну позицію «школяр», у новий соціальний освітній простір розвитку «школа».

Академік, доктор педагогічних наук Алла Богуш на­голошує: через те що діти приходять до школи з різним ступенем психологічної готовності до навчання і з різним рівнем педагогіч­ної підготовки, а також через за відсутності диференційованого  підходу до дітей та уніфікацію їх до загальної категорії «учень», «першокласник», гальмується їхня адаптація до нових шкільних умов діяльності, а це веде до нервових зривів і кризових явищ.

Психологічна готовність дітей до школи передбачає формуван­ня у них певного ставлення до шкільного навчання як серйозної і соціально-значущої діяльності, тобто відповідну мотивацію навчання, або мотиваційну готовність, а також забезпечення рівня інтелек­туального та емоційно-вольового розвитку дитини.

Доктор психологічних наук Олена Кононко, вивчаючи пробле­му наступності між перед дошкільною та шкільною освітою, пере­конливо стверджує, що дошкільному навчальному закладу і школі необхідно подбати про послідовність, поступовість принципів на­вчання і виховання, і не лише заміну старого новим, а й збереження здобутків попереднього етапу життя дитини.

Основними результатами цілеспрямованої освітньої роботи з 5-6-річними дітьми має бути сформованість таких компонентів готовності:

• фізична (загальний стан здоров’я, відповідність антропометричних параметрів розвитку організму вікові дитини, оптимальний рівень рухової активності, достатній розвиток дрібної моторики);
• мотиваційна (наявність у дитини прагнення до навчання, бажання бути школярем та отримувати нові знання, достатньо високого рівня роз­витку пізнавальної діяльності та адекватного сприйняття нових соціальних умов тощо);
• комунікативно-мовленнєва (сформованість необхідного мінімуму комунікативних здібностей, наявність достатнього рівня розвитку фонема­тичного слуху, правильної звуковимови і літературного мовлення, багатого словникового запасу тощо);

•    емоційно-вольова (здатність дитини регулювати свою поведінку в різних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, давати адек­ватну самооцінку власним діям, довільність психічних процесів, початкова сформованість таких базових якостей особистості, як самостійність, дисциплінованість, відповідальність тощо.);

•  інтелектуальна (загальна обізнаність дитини про навколишній світ та світ власного “Я”, наявність достатнього рівня розвитку пізнавальної діяльності, окремих пізнавальних психічних процесів: пам’яті, сприймання, мислення, уяви, уваги, - логічних операцій: узагальнення, порівняння, кла­сифікація, серіація тощо, - володіння спеціальними вміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання у школі);

• соціально-моральна (формування перших етичних інстанцій, уміння спілкуватися з однолітками й дорослими, засвоєння соціальних норм поведінки).

Науковцями встановлено, що загальна готовність дитини до систематичного шкільного навчання — багатокомпонентне утво­рення, яке потребує комплексного дослідження й оцінювання рів­ня фізичного, психічного, розумового й соціального розвитку дити­ни, необхідного для успішного опанування навчальним матеріалом.

Висновки

Досвід роботи з проблеми забезпечення наступності у навчанні дошкільників та молодших школярів показує, що принцип наступності для дошкільного навчального закладу  та школи є освітнім процесом на етапі дошкільної та початкової ланок освіти, який повинен забезпечити плавний, природний перехід дитини від позиції дошкільника до позиції молодшого школяра.

Наш педагогічний колектив спрямовує свої зусилля на всебічний розвиток кожної дитини, становлення її особистості, формування образу власного «Я», що ґрунтується на набутих ціннісних орієнтаціях. З упровадженням  програми «Впевнений старт» ми переглянули підходи щодо підготовки дітей до школи, зрозуміли, що у роботі з дошкільниками немає місця «шкільній» моделі навчання, не перевантажувати дітей інформацією, пріоритетом стало не навчання, а розвиток і виховання. З думкою кандидата педагогічних наук Ганни Назаренко, про важливість того, щоб вихователі не намагались «виліпити» у дитячому садку маленького школяра, а вчителі початкової школи не намагались повернути його до «форми» дошкільного життя, яка вже стала «затісною» для дитини, повністю згодні.

Але успішна підготовка дитини до навчання у школі неможлива, якщо в неї не сформовано шкільну зрілість. Щоб вчасно відкоригувати освітній процес аби забезпечити безпроблемну адаптацію дітей до умов школи та їх успішність у першому класі, ми систематично вивчаємо рівень шкільної зрілості старших дошкільників і відстежуємо успішність навчання у першому класі випускників нашого дошкільного закладу. Практичне вивчення психолого-педагогічної готовності дитини до навчання ми проводимо разом з практичним психологом, вихователем-методистом закладу, аналізуємо отримані результати.

Цього року в березні, відповідно річного плану роботи закладу, з метою визначення результативності навчання і виховання дітей старшого дошкільного віку, було проведено психолого – педагогічну діагностику готовності дітей до навчання у школі. Діагностику проводили у старших групах дошкільного закладу

Отримано такі результати :

Група	Вихователі	Кількість діагносто-ваних дітей	Кількість дітей з високим рівнем готовності	Кількість дітей з середнім рівнем готовності	Кількість дітей з початковим рівнем готовності
Старша група №4 «Віночок»	КущоваТ.М. Магафурова В.В.	20	13 (65%)	7 (35%)	0

 

Дані, щодо психологічної готовності буде надано учителям загальноосвітнього навчального закладу, а вони в свою чергу проведуть моніторинг успішності їх навчання у першому класі. Показники адаптивності дітей та успішності їх шкільного навчання будуть свідчити про те, на якому рівні здійснюється робота ДНЗ з підготовки дітей до навчання у школі.

Будь – яке питання, що потребує особливої уваги, педагоги нашого закладу та вчителі початкової школи вивчають  спільно на засіданнях педагогічних рад, нарадах, семінарах, «круглого столу».  Ці заходи дають змогу педагогам дитячого садка і школи розв’язувати проблемні питання, виявляти недоліки, що заважають здійсненню наступності у роботі, визначити способи вдосконалення освітньої роботи. Педагоги під час таких заходів поглиблюють знання щодо програмних вимог, форм і методів роботи з дітьми дошкільного і шкільного віку.

Для забезпечення системи безперервного навчання і виховання, досягнення високої якості освіти дуже важливо створити сприятливі умови для переходу дитини від однієї освітньої ланки до іншої.

Список використаних джерел

1. Закон України  від 06. 09. 2011  №6515 «Про внесення змін до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи»
2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) схвалено рішенням Колегії МОНМСУ  04.05.2012. протокол №5/2-2, затверджено наказом МОНМСУ №615 від 22.05.2012.
3. Програма "Дитина"
4. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»,затверджена наказом МОНУ від 23 листопада 2010. №1111
5. Лист МОНМСУ від 19.08.2011  № 1/9-634 «Про забезпечення  взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку»;
6. Лист МОНУ від 06.06.2005 № 1/9 – 306 «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ»
7. С.Жовнєр , О.Бобро , Т.Погребняк Системний підхід до забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою //Журнал Вихователь – методист.- 2011.-№4- С.16-33.
8. Т.Рожок, В.Харматова Забезпечення наступності між дошкільним навчальним закладом та початковою школою // Журнал Вихователь – методист.-2012.- №8 - С.43-46.
9. Назаренко Г. І. Шестирічна дитина в школі: Методичні рекомендації для вихователів дошкільних закладів; учителів початкових класів та батьків. — X.: ХОНМІБО, 2003. - 32 с.
10. Савельєва С., Тарапка Н. Наступність у роботі дитсадка і школи // Початкова школа. - 1988. - № 1. - С. 35-36.
11. Усова А. П. Дидактические основания связи и преемственности в работе между детским садом и школою / А. П. Усова // Подготовка детей в детском саду к школе. – М. : Просвещение, 1955. – С. 5–35.